Le 5 mars 2022, neuf jours après le début de l’invasion russe en Ukraine, les membres du Centre québécois du P.E.N. international ont été invités à fournir des poèmes ou de courts textes afin d’exprimer leur soutien aux Ukrainiens. Ces poèmes et textes ont ensuite été traduits en ukrainien par une équipe de traducteurs, dont plusieurs sont toujours situés en Ukraine, avant d’être affichés ici et diffusés largement. En ces temps difficiles, le Centre québécois du P.E.N. international se tient aux côtés de tous les écrivains et de tous les citoyens ukrainiens, et se positionne fermement contre cette guerre insensée et meurtrière.
Le projet a été initié par Félix Villeneuve, et la réalisation des traductions a été coordonnée par Dmytro Tchystiak, vice-Président de l’Union nationale des écrivains d’Ukraine (section de Kyiv) et par Rostyslav Nyemtsev, traducteur littéraire installé au Québec.
Voici les textes et poèmes, présentés par ordre alphabétique des auteurs.
Nora Atalla
Les franges du jour
Fuir la folie la vie voleuse
partir au loin si loin
de Kharkiv Berdiansk
suivre les oiseaux
les yeux tournés vers la mer
Kiev Odessa Kherson
de grenat éclaboussées
atteindre les étoiles
violences immédiates
si loin des tendresses
le salut ensablé
s’abandonner aux mains tendues
les franges du jour frétillent
sur les joues d’une promesse
l’espoir forge le firmament
désir battant dans les veines
la haine même fortifiée
jamais ne tuera l’amour
Світанок
Життя – крадій, далеко збігти
від безуму його, далеко
від Харкова Бердянська
за птахами вслід
очима звертаючись до моря
Одеси Києва Херсону
мов збризканих гранатом
дістатися зірок
насилля спалахнуло раптом
а ніжність так далеко
і вкрите попелом спасіння
довіритись простягнутим рукам
світанок на щоках
лишає обіцянок мерехтіння
цей небосхил підтримує надія
бажання, що венами тече
ненависть, навіть дуже сильна,
любов ніколи не уб’є.
Traduit par Anna Zalevska
*
Germaine Beaulieu
Au peuple ukrainien
Une charge de haine larguée
L’horizon empreint de feu
En chute libre la démocratie
Familles en fuite
L’ennemi vise partout où le cœur bat
D’affolement vos visages crispés
Le sang éclabousse les villes
Un dictateur se vautre dans la barbarie
Hier la vie l’amour
Aujourd’hui lave incandescente
Course folle souffle en survie
Un rêve
L’Ukraine pays souverain
(Traduction à venir)
*
Lyna Belkhiter
Si du rien pouvait naître
Si à l’encre de mon sang
Une rose
Comme une étincelle au bout du noir
Si de mes soupirs pouvaient sourdre
Des vers et des feuilles d’automne
Mais du fond de ma gorge
Rien n’étincelle
Et du fond de ce gouffre étrange
Qu’un souvenir d’enfance
Pour déjouer l’éloquence du feu
De la guerre et de cet amour
Dépourvu d’écho
Si l’espoir au bout des doigts
Pouvait…
Rendre le monde plus beau
Je voudrais simplement que du mal
De la peur et du vide
Jaillisse une fleur jaune
Comme des mots jaillit parfois
Un jet bleu
(Traduction à venir)
*
Michèle Bernard
De Michèle Bernard, qui cite Paul Journet, journaliste à La Presse, et dont elle partage le point de vue et le questionnement.
Extrait de l’article : « Qu’est-ce que l’écrivaine [et prix Nobel] Svetlana Alexievitch pourrait leur faire dire? » C’est la question que je me suis posée en voyant les reportages sur des soldats russes déserteurs ou prisonniers qui se désoleraient — selon des sources ukrainiennes — d’avoir été envoyés avec peu de moyens dans ce théâtre aussi violent qu’absurde. Est-ce vrai? Que croyaient-ils vraiment faire là-bas ? Et que pensent leurs familles?
La femme qui entend les voix | La Presse
Уривок зі статті Мішель Бернар, в якій вона цитує журналіста La Presse Поля Журне, розподіляючи його точку зору та поставлені запитання.
Мішель Бернар
Уривок зі статті : “Що б вони розповіли письменниці [лауретці Нобелівської премії] Світлані Алексієвич? Я поставила собі це запитання, дивлячись репортажі про російських солдатів — дезертирів та полонених, яких, за даними українських джерел, відправили у цей жорстокий і не менш абсурдний театр бойових дій з мінімумом засобів. Чи це правда? Що насправді вони планували там робити? А що думають їхні родини?” Жінка, що чує голоси | La Presse
Traduit par Anna Zalevska
*
France Boucher
VINGT-QUATRE-FÉVRIER-DEUX-MILLE-VINGT-DEUX
est revenue
la guerre
dans nos fenêtres ouvertes sur le monde
saut dans le temps
déplorable recul pour la paix
femmes, hommes, enfants ukrainiens
vous n’êtes pas seuls
dans votre résistance à la folie,
au délire, à l’obsession de l’envahisseur
impuissants, remués
on entend votre effroi, vos gestes de survie
pour mieux vivre en liberté
sommes solidaires
de l’ondulation des blés sous un ciel azur
Франс Буше
ДВАДЦЯТЬ-ЧЕТВЕРТЕ-ЛЮТОГО-ДВІ-ТИСЯЧІ-ДВАДЦЯТЬ-ДРУГОГО
і повернулася
вона війна
за вікнами у нас у світ нарозтіж
стрибок у час
жахне відкочування геть од миру
жінки, чоловіки і діти українські
ви не самі
у відбиванні від нестями
від шалу, божевільної навали
уражені ми, безпорадні
ми чуємо ваш жах, ваш порух вижити
щоб жити краще вже на волі
суголосні ми
із хвилями пшениці під лазуром неба
Traduit par Dmytro Tchystiak
Переклад українською Дмитра Чистяка
*
Mireille Cliche
Vous chantez
Parce que vous chantez si fort
Nous vous entendons
Sous le tonnerre dans les gravats
Des matamores secouent du vent
Des bravaches mangent dans les auges
Mais en bottes ou pieds nus
Vous marchez pour les vôtres
Il n’y a que le chemin
Ses bombes et ses mines
Et en vous ce bagage
D’espérance et d’amour
Ailleurs des enfants dorment
Dorment et attendent
Votre retour
(Traduction à venir)
*
Hugues Corriveau
Toute vie
Que le cœur batte incessamment
le ralliement du courage
quand, au réveil, l’horizon reprend
du bleu, retarde la nuit,
pour que vive,
contre les assauts,
le temps de refaire
les mots, dans le sens de la vie.
Que les veines écrivent
encore les lignes du corps vif !
Que la marche du temps
donne à penser de nouveau
le bonheur d’être
debout!
Юґ Корріво
Життя усіх
Хай серце б’ється безперестань
гуртується відвага
коли за прокидання обрій повертає
знов синь і віддаляє ніч,
щоб жити,
супроти нападів,
тоді відновиш
слова, у сенс життя.
Нехай виводять жили
рядки живого тіла!
І поступ часу
дарує знову думку –
підвестися в житті
утішнім!
Traduit par Dmytro Tchystiak
Переклад українською Дмитра Чистяка
*
Louise Cotnoir
Contre les agressions
Offrir la complicité persévérante
Et des mots d’espoir
Où enfouir les larmes
Avec l’épuisement des corps.
Par la fenêtre, les yeux voyagent
Sur l’enlacement inquiet du brouillard
Et la fragilité des arbres nus.
En viatique, ils convoquent
L’outrenoir de Soulage
D’où jaillira la paix
Toute en lumière.
Проти агресій
Надавати наполегливу співучасть
Та слова надії
Де сховати сльози
Разом з втомленними тілами.
Між вікном, очі подорожують
Над запуском тривожного туману
Та слабкості голих дерев
З жагою вони скликають
Лутрнеуар від Сулажа
Звідки вибиватиметься мир
Весь у сяяві.
Луїз Котнуар
*
Bianca Côté
Au plus près du vent
Où surgir pour que bleu et jaune
Ne se maculent qu’en turquoise?
Où loin du sang?
Des bulles de joie crépitent
Leur présence ne s’efface qu’à demi
L’envol n’arrête pas l’espoir
Où surgir que cette joie leste
Jaillisse du sous-sol le plus vétuste
D’un lit de fortune
D’une passerelle impromptue?
Où surgir pour que des bras
Les nôtres sûrement les leurs
Portent secours à un grand-père
Peut-être le vôtre
Lors de la traversée?
Où surgir que le chant d’une enfant
Nous donne ce courage
De bottes de sept lieues?
Où surgir à demeure
Partir ne pas disparaître
Au plus près du doux
Як найближче до вітру
Де з’явитися аби синій та жовтий
Не забруднювався лише в березовий?
Де далеко від крові?
Де бульбашки радості тріскочуть
Їхня участь стиратимитеся лиш до половини
Політ не зупинятиме надію
Де зʼявитися аби ця радість була легкістю
Що виникає з найбільш напівзруйнованого підвалу.
З ліжка багатства
Можливо з не готового місточка?
Де зʼявитися аби плечі
Наші і більш впевнено їхні
Надають допомогу дідусю
Можливо ваш
Можливо під час перетину?
Де зʼявитися аби спів дитини
Нам дав цю сміливість
Чоботи скороходи?
Де зʼявитися на місці
Піти та не пропасти
Як найближче до ніжного
Біанка Коти
*
Louise Dupré
Marioupol
Je suis sans mots
quand on lâche
des bombes
sur les enfants
étendus dans un lit
d’hôpital
sans mots
quand on extermine
comme des rats
les familles
qui fuient la ville
en flammes
sans mots
devant l’enfer
qui détruit
nos yeux
et j’ai honte
j’ai honte
de me dire
humaine
Луїз Дюпре
Маріуполь
Немає слів,
коли скидають
бомби
на дітей
у лікарняних
ліжках
немає слів,
коли немов щурів
нищать сім’ї,
які втікають з міста,
що горить
немає слів
коли пекельний вир
випалює
зіниці
і соромно мені
соромно мені
казати про себе
людина
*
Dominique Gaucher
J’étais à Kyiv en novembre 2005, un an après la Révolution orange (Помаранчева революція). J’y faisais des entrevues pour Immigration Québec, dans un petit local de l’Organisation internationale des migrations, près de la place Maïdan où je me promenais fièrement avec mon foulard orange. J’ai adoré cette ville que j’ai arpentée, grimpant ses côtes, appréciant ses parcs disposés entre les beaux édifices. Par temps de brouillard, Kyiv est magique. J’ai aimé les Ukrainiens rencontrés, discrets et intelligents. Je suis dévastée que l’on détruise votre pays, que l’on attaque votre population, et je suis de tout cœur avec vous dans leur défense.
Домінік Ґоше
Я відвідала Київ у листопаді 2005-го, через рік після Помаранчевої революції. Робила інтерв’ю для «Еміграції-Квебек» у невеличкому офісі Міжнародної організації міграції поблизу Майдану Незалежності, де гордо носила помаранчевого шалика. Закохалася в місто, стільки там гуляла, видиралася на схили, милувалася мальовничими парками поміж гарними будівлями. Коли туман, Київ просто чарівний. Вподобала й делікатних та освічених українців, із якими запізналася. Просто шокована, як можна нищити вашу країну, нападати на ваш народ, і всім серцем із вами в час боротьби.
Traduit par Dmytro Tchystiak
Переклад українською Дмитра Чистяка
*
Benjamin Goron
Dans un ciel d’au-delà
un rayon jaune traverse
les ailes vitrifiées
d’un papillon cendré.
Poussière du soir
qui pleut comme sable
sur les paupières sourdes
des enfants cernés de silence.
Au terme de cette longue nuit
les papillons de Maïdan
perceront les cendres du ciel
pour rallumer le rayon bleu
de la liberté.
Вище неба
жовтий промінь перетина
скляні крила
попилового метелика
Вечірній пил
дощить мов піском
на глухі повіки
дітей оточених тишею
Під час цієї довгої ночі
метелики Майдану
пробуються крізь попіл неба
аби заново засвітити синій колір
свободи
*
Jean-Louis Grosmaire
Québec, le 5 mars 2022
Bonjour,
Je tiens à témoigner mon soutien au fier peuple ukrainien.
Que la paix revienne vite en ce pays, que cesse cette guerre.
Je pense aux morts, blessés, orphelins, aux familles séparées, aux malades, aux personnes âgées, aux animaux, à la flore.Que s’ouvrent rapidement les chemins de la paix.
Nous avons tous une âme et elle souffre. Donnons à l’humain la chance de s’épanouir, à l’enfance, la joie de vivre et de découvrir, à la maturité, le bonheur de créer, à la vieillesse, le droit à la tranquillité, redonnons de la tendresse à la vie, du sourire aux jours.
Que cette guerre cesse tout de suite, que dans la paix, la noble et belle Ukraine ait le droit de décider elle-même de son destin.
Solidarité et courage.
Жан-Луї Ґромер
Квебек, 5 березня 2022 р.
Добридень!
Хочу засвідчити свою підтримку гордому українському народові.
Нехай щонайшвидше повернеться мир, а ця війна мине.
Думаю про мертвих, поранених, розлучені родини, немічних, літніх, тварин, рослини. Нехай якнайшвидше відновляться шляхи до миру. У кожного є душа й вона страждає. Нехай людяне розкривається в нас, в дитинстві, в радощах життя й відкриттях, у зрілості, у втіхах творення, у старості, коли право на спокій, повернімо ніжність життю, усмішки – дням нашим.
Хай би миттю спинилася ця війна, нехай у мирі прекрасна й шляхетна Україна здобуде право сама обирати свою долю.
Тримайтеся! З вами –
*
André Jacob
Espoir
Dans l’effroi et le doute
Nous ne sommes pas seuls
Avec nos sœurs et nos frères
D’Ukraine et de Russie
Au-delà des frontières
Aux éclats d’obus
Répondons en écho
La paix a un nom
Espoir
Андре Жакоб
Сподівання
У страху й ваганні
Ми не самотні
З братами нашими й сестрами
Україна й Росія
Понад кордонами
Вибухами
Відлунимо
В миру імення одне
Сподівання
Traduit par Dmytro Tchystiak
Переклад українською Дмитра Чистяка
*
Kateri Lemmens
sous les cartes des puissants
aux jours de terreur
d’autres rivières
nous les écrivons chaque fois
dans les manières
de refuser d’être
ceux qui éteignent ou cassent
leur désespoir dans l’œil de l’autre
chaque fois
dans les manières
de tendre ou de tenir la main
j’ai vu
dans les yeux des hommes
qui m’ont accueillie
à l’Église ukrainienne de Montréal
l’invisible entre nous
comme un secret
vieux de toujours
les tournesols naissent pour la lumière
ils naissent pour renaître
portés par les oiseaux
à tous vents
et inonder de soleil
les cicatrices de la terre
(Traduction à venir)
*
Hélène Lépine
brefs instants d’une éternité
orangé les bonnets, azur les petits manteaux
des oiseaux tropicaux sous un ciel opaque
forcés de migrer avant la saison
peluche au bras, une main dans celle de leur mère
à l’arrêt, elle polira l’or terni des souvenirs
la tendresse, fruit donné par les femmes
au père, au frère appelés au combat
pour l’amant, le blé mûr de leur amour
eux glissent ces pare-balles sous l’anorak
bouclier de plumes, marine ou noir
une guerre démente coule son rouge sang
que bravent le jaune, le turquoise
voiles gonflées de courage et d’espoir
hissées en chantant les mots des aïeux
Елен Лепін
Швидкі миттєвості вічності
у вітра за пазухою
куди залітає листя та пил
часом ягідки наздогін
загублюються пісні
розум трощиться у вогні
не скресає будинок з руїн
ані сміх дітлахів
ані співи птахів
руйнування – це мить
так смерті й скажіть
нам би трохи від неї перепочить
Traduit par Anna Zalevska
*
Nadine Ltaif
Sinaï
Quand je pourrai écrire un chant
une voix seule
telle l’unique
l’éternelle voix d’alto
dans la Passion selon saint Matthieu
s’élèvera
s’ouvrira un passage
dans la souffrance
De la prison de la souffrance
elle sortira
et réussira
par son exercice
à trouver le timbre de la liberté
(Extrait du Livre des dunes, Le Noroît, 1999, p. 73)
Надін Лтаїф
Сінай
Коли я зможу написати спів
то лише голос
одинесенький
одвічний альт
у Страсті за святим Матвеєм
там пролунає
відкриється прохід
в стражданні
З тюрми страждання
він вийде
та зуміє
існуванням
своїм здобути волю
Уривок з Книги дюн (1999)
Traduit par Anna Zalevska
*
Pauline Michel
Poème pour la Paix
Plaie vivante
inguérissable
au cœur du monde
la haine s’écoule
dans le sang de l’Humanité
Les larmes du peuple
s’engluent dans le crachat des puissants
Les veines ne cessent d’éclater
Planète rouge de colères ambitieuses
La paix hurle
puis se plaint avant de se taire à jamais
dans les appels vains des victimes
à l’âme déracinée comme l’espoir
Par les guerres
la terre est un grand œil
fermé à la lumière
Par la guerre
la terre est un grand deuil
pour ceux qui devraient être frères
Resquiescamus in pace
Reposons-nous dans la paix
et non dans la mort
(Traduction à venir)
*
Annie Molin Vasseur
Temps de folie meurtrière.
Vous
de ce pays d’Ukraine
n’avez jamais abandonné l’espoir
de défendre vos enfants et vos foyers.
Nous
dans un petit coin de notre planète
espérons votre liberté.
Merci de nous montrer le chemin de soi
vous redorez nos blasons de vivants
car votre ligne de vie est l’horizon.
L’indépendance de votre pays
est inscrite dans le creux de votre paume.
Besoin pour nous tous pour vivre
d’une gagne d’un pays d’une famille
nous sommes de votre famille
notre amitié fraternelle est une pensée d’amour
qui chemine avec vous vers un meilleur avenir.
Час смертельного божевілля.
Ви
З цієї країни України
ні разу не покинули надію
захищати ваших дітей та ваші домівки.
Ми
у маленькому куточку нашої планети
надіємось на вашу свободу.
Дякуємо вам за те, що показали нам шлях від себе
ви озолочуєте наші герби життя
бо ваша лінія життя це горизонт.
Незалежність вашої країни
є закарбованою в глибині вашої долоні.
Потреби для кожного з нас для життя
однієї перемоги, однієї країни, однієї сімʼї
ми з вашої родини
наша братерська дружба є думкою любові
яка направляється з вами у краще майбутнє.
Анні Молєн Васор
*
Sylvie Poisson
Avec toi, Ukraine
des lumières filent dans ton regard
tes ailes s’ouvrent
comme ton courage
mon cœur bat avec le tien
en ces heures sombres
mes mots solidaires te rejoignent
forte et belle Ukraine
tu te relèveras
puisqu’il te reste l’amour
ose imaginer ce que te semble perdu
dans la fissure des combats
invente des élans inédits
tu sauras recoudre les abîmes déchirés
tu sauras rendre à nouveau
les jours habitables
З тобою, Україно
У погляді твоєму відблиск вогнів
крила розправляєш
як власну відвагу
серце моє б’ється поруч з твоїм
у цей грізний час
для тебе мій голос лунає
Україно, гарна і сильна
знаю, ти встанеш
бо ти є любов
уяви лишень те, що вважаєш загубленим
у ранах своєї борні
і винайди нове натхнення
ти зшиєш докупи розриви свої
загоїш і знову
повернешся до життя
*
Joël Pourbaix
Au milieu de la terrible nuit
L’amitié des lieux et des peuples
bafouée trahie dépecée
une douleur intraduisible
sous les maisons écrasées
les profondes racines du cœur
murmurent la sainte colère
quelqu’un veille et chante
au milieu de la terrible nuit
les battements de la vie
partagent le mystère intime
vivre librement contre la mort
le courage de résister
raconte le courage d’aimer
Жоель Пурбе
Посеред ночі жахливої
Приязнь місцин і народів
зраджена знівечена подерта
біль невимовний
отам де завали будинків
серця глибоке коріння
шепоче праведна лють
хтось досі чуває співає
посеред ночі жахливої
б’ється життя
діляться найпотаємнішим
вільним життям проти смерті
доблестю спротиву
доблестю мовиш любові
Traduit par Dmytro Tchystiak
Переклад українською Дмитра Чистяка
*
Monique Proulx
UKRAINE LIBRE
La nuit va finir. La nuit, aussi longue et violente qu’elle soit, va finir par finir. Nous gardons tous le cœur tendu vers le soleil de l’aube, nous l’espérons de toutes nos fibres fraternelles, nous tissons de nos millions de bras virtuels un radeau pour vous soutenir et vous garder la tête hors de l’eau. Entretemps, fouettez votre force, gardez confiance, ne laissez ni la nuit ni l’envahisseur atteindre votre château fort intérieur, là où se terrent invincibles votre paix, votre liberté infinie.
Монік Пру
Вільна Україна
Ніч закінчиться. Ніч, якою б довгою та бурхливою вона не була, зрештою закінчиться. Ми всі тримаємо наші серця відкритими до сонячного світанку, ми сподіваємося всіма нашими братськими душами, ми сплітаємо мільйонами своїх віртуальних рук пліт, щоб підтримувати вас і тримати вашу голову над водою. А поки наберіться сил, збережіть впевненість, не дозволяйте ні ночі, ні загарбнику дотягтися до вашої внутрішньої твердині, туди, де живе непереможний ваш спокій, ваша безмежна свобода.
Traduit par Rostyslav Nyemtsev
*
Diane Régimbald
Poème pour la fière Ukraine
Mon petit cœur ouvert à toi
peuple ukrainien
à tes douleurs à tes larmes
à ta dévastation
Où trouver la paix
lorsque le pouvoir de l’autre
s’aliène à lui-même
et te fait mal
jusqu’à vouloir ta disparition
Je sais la force vive d’exister
plus puissante que la mort
Tenir debout en terre grondée
fracassée
et rêver de liberté
La lumière traverse l’effroi
elle t’atteint comme la beauté
de l’amour lié à tes terres
emblématiques bleu et jaune
ciel et terre
Діан Режімбальд
Вірш для гордої України
Серце моє хай мале відкрите
народові України
болям твоїм сльозам твоїм
твоєму спустошенню
Де віднайти тепер мир
коли влада чужого
лютує собою сама
і вражає
тяжко до знищення
Знаю я силу живу існування
знаю сильніша за смерть
Втриматись хоч і двигтять
землі у ґвалті
вимріяти свободу
Світло протяло страхи
пройняло мов краса
у любові до краю свого
там емблемами жовте і синь
небеса і земля
Traduit par Dmytro Tchystiak
Переклад українською Дмитра Чистяка
*
Esther Rochon
Je suis allée en Ukraine en 2010.
Les parents de mon voisin venaient de Monastyrysche et je lui ai rapporté de la terre de son pays.
Mais les amis rencontrés à Kiev pourraient demain disparaître sous les bombes.
Je pense à vous tous chaque jour.
La route est longue mais la bonté finira par triompher.
Vive la liberté!
Естер Рошон
Я відвідала Україну у 2010-му.
Родичі мого сусіда походять із Монастирища й привезла йому грудку рідної землі.
А тепер друзі, з якими запізналася в Києві, можуть загинути під бомбардуваннями.
Щодня згадую вас усіх.
Шлях довгий, але добро врешті переможе.
Хай живе свобода!
Traduit par Dmytro Tchystiak
Переклад українською Дмитра Чистяка
*
Sherry Simon
BABYN YAR
Le musée en construction qui devait redonner respect et dignité à Babyn Yar,
ce ravin aux abords de Kyiv d’où sont venus en 1941 les cris de 34,000 Juifs fusillés
est détruit par des tirs russes
et le site de nouveau souillé, profané;
C’est maintenant le pays entier qui hurle
Шеррі Сімон
Бабин Яр
Музей, який створювався, щоб повернути голос і гідність Бабиного Яру, цього яру на околиці Києва, з якого 1941 року долинали крики 34 000 розстріляних євреїв
зруйнований російськими ракетами
а місце знову осквернене, зганьблене
І вже кричить уся країна
Traduit par Rostyslav Nyemtsev
*
Julie Stanton
HUMAINS-INHUMAINS
Ils aiment la Mort, ces généraux tatoués d’aigles d’or sur la poitrine, ces guerriers aux sabres ciselés de sang, ces kamikazes aux poches pleines de bombes, ces conquérants du nucléaire avec du gaz sarin en guise d’éclaireur. Tellement voyous tellement n’importe où n’importe quand. C’en est éblouissant d’apocalypses. Aujourd’hui, c’est à votre tour d’être la cible. Homme, femmes et enfants de là-bas. Courageux peuple ukrainien, modèle de résistance. Demain, peut-être nous tandis qu’armés d’obscurité les guerriers descendent en flammes nos fragiles espérances de les voir mettre un genou dans la fange, le pitoyable et la désolation en demandant pardon pour l’incommensurable beauté assassinée. J’ai la honte des humains-inhumains…
Жюлі Стентон
Україні
Вони люблять смерть, усі ці генерали з татуюваннями золотих орлів на грудях, оці рубаки зі сточеними кровʼю шаблями, ці камікадзе з кишенями, повними бомб, ядерні завойовники з газом зоріном замість розвідки. Безмірно підступні, завжди і скрізь. З розсудком, засліпленим апокаліпсом. Сьогодні – ви стали ціллю. Чоловіки, жінки і діти з того краю. Сміливий український народ, приклад спротиву. А ми, можливо вже завтра, тоді як армії войовників темряви спускаються в огні, щоб змусити всіх стояти на колінах в багні, ми проситимемо вибачення за вбиту неосягнуту красу. Мені соромно за лудей-нелюдей…
Traduit par Rostyslav Nyemtsev
*
Rae Marie Taylor
Aghast, my heart torn
knowing the travesty of this war falling upon you
I carry thoughts of you in my days
grief at your apartments bombarded
the death in your streets no answers for the children
Seeing
your brave willingness to leave beyond borders
your brave willingness to stay within the borders
Poignant
your suitcases
the weight of the child in your arms
in the subways on the road
my heart wrenches anguish
and thoughts of you in my days
Absolute
the weight of your children’s loss
as you give them over
to their grandmothers
departing towards safety
Hope Poignant
Here are prayers for your survival
Gratitude for your resolve Heartening us
I weep with you
I stand with you
We hope for your song
(Traduction à venir)
*
France Théoret
Nous entendons : Aidez-nous
Eux et elles savent
Les tout-petits savent les enfants grandissent à vue d’œil
De partout voix hautes pour commenter
À voix basse pour écouter
Ceux et celles qui ont déjà quitté qui partent qui prennent la route
Celles et ceux qui sont restés qui n’ont plus d’eau d’électricité de fenêtres
« Le défaut des ruines est d’avoir des habitants » écrit le poète
Là-bas ils anticipent un prochain coup plus fort
Ici il n’est pas un jour sans un mot sur les armes nucléaires
Déplacements nouveaux nouvelles dévastations
Le peuple ukrainien réinvente le courage – résiste à l’envahisseur
« La grande main » Poutine qui s’est abattue a obscurci le ciel
La cruauté du haut des airs anéantit sur terre
Aidez-nous sécurisez le ciel crient-ils
Sur terre il y a les forces militaires et civiles
Autant de forces pour donner l’exemple.
(En italique, des extraits de poèmes de Roland Giguère)
Ми чекаємо: Допоможіть нам
Усі вони знають
Навіть наймолодші знають, що діти виростають і оком не помітиш
З повсюди високим голосом аби коментувати
Маленьким голосом аби слухати
Ці і усі, що вже покинули, що покидають, що їдуть дорогою
Усі і ці, що залишилися, що не мають ні води ні електрики ні вікон
«Помилка руїн полягає в тому, що вони мають жителів» пише поет
Там вони передбачають наступний сильніший удар
Тут немає і дня без слів про ядерну зброю
Нові рухи нові розрушення
Українська нація заново винаходить мужність- чинить опір загарбнику
«Велика рука» Путін який бився при затемненому небі
Жорстокість, що вище небес впала на землю
Допоможіть нам захисти наше небо кричали вони
На землі є воєнні сили та цивільні
Достатньо сил аби надати приклад.
Франс Теоре, автор сталінської трилогії
(Італікою, куплети вірша Роланда Жігера)
*
Larry Tremblay
Le goût du courage
Tu es né dans un sous-sol d’hôpital
Bombardé par des missiles
Tu es sorti du ventre de ta mère
Pour entrer dans celui de la guerre
Tu n’as pas de mots
Tu n’as pas d’armes
Tu n’as que tes pleurs
Tu n’as que ton sang
Il n’y a plus de lait
Dans les seins de ta mère
C’est son courage
Qui te nourrit
Son courage
Qui te protège
Il a le goût
Des longs ciels bleus
Et des éternels champs de lumière
Ларрі Трамбле
Смак звитяги
Ти народився в підвалі лікарні
Бомбардований ракетами
Ти вийшов з материнського лона
Щоб потрапити у лоно війни
Ти не маєш слів
Ти не маєш зброї
У тебе – тільки сльози
А ще – твоя кров
Вже нема молока
У маминих грудях
Та мужність її
Підтримує тебе
І захища
Він прагне
До безконечного синього неба
І світла вічних полів.
Traduit par Rostyslav Nyemtsev
*
Félix Villeneuve
Oracle
ils étaient violet les cieux de Lviv quand
la nuit gonflée de violons
offrait ses yeux à mes yeux
la lune, les flaques, l’automne
l’iris couleur lavande
voilà l’Ukraine qui dort dans mon âme
alors
qu’ils te renversent comme un globe
ces mains écaillées
vois-tu la Cathédrale St-Georges
oracle dans la nuit ?
qu’ils s’amènent
ces ventres rampants, ces gueules ensanglantées
toi, tu es la lance
dans le corps boursouflé
immense
de ce dragon du nord
Фелікс Вільнев
Пророк
фіалковими були ті небеса у Львові в пору
як скрипками напиналась ніч
зорові моєму дарувала зір свій
місяць, калабані, осінь
ірис барвами лаванди
ось такою Україна спочива в моїй душі
нині
наче кулю світову перевернула і тебе
ця луска ручищ
бачиш ти Собор Святого Юра
він пророком уночі?
хай і сунуть
і плазують черева скривавлені ці писки
ти ж, ти списом
у розпухлім величезнім
тілі
змія з півночі
Traduit par Dmytro Tchystiak
Переклад українською Дмитра Чистяка
*
Marc-André Villeneuve
dans la doublure du vent
où s’entassent feuilles et poussière
parfois de petits fruits
s’égarent les chansons
s’émiette la raison
des ruines ne ressuscitent
aucun rire d’enfants
aucun oiseau chanteur
il est si facile de détruire
dites-le à la mort
qu’elle nous accorde un peu de répit
Марк-Андре Вільньов
у вітра за пазухою
куди залітає листя та пил
часом ягідки наздогін
загублюються пісні
розум трощиться у вогні
не скресає будинок з руїн
ані сміх дітлахів
ані співи птахів
руйнування – це мить
так смерті й скажіть
нам би трохи від неї перепочить
Traduit par Anna Zalevska