Soutenir l’Ukraine

Le 5 mars 2022, neuf jours après le début de l’invasion russe en Ukraine, les membres du Centre québécois du P.E.N. international ont été invités à fournir des poèmes ou de courts textes afin d’exprimer leur soutien aux Ukrainiens. Ces poèmes et textes ont ensuite été traduits en ukrainien par une équipe de traducteurs, dont plusieurs sont toujours situés en Ukraine, avant d’être affichés ici et diffusés largement. En ces temps difficiles, le Centre québécois du P.E.N. international se tient aux côtés de tous les écrivains et de tous les citoyens ukrainiens, et se positionne fermement contre cette guerre insensée et meurtrière.

Le projet a été initié par Félix Villeneuve, et la réalisation des traductions a été coordonnée par Dmytro Tchystiak, vice-Président de l’Union nationale des écrivains d’Ukraine (section de Kyiv) et par Rostyslav Nyemtsev, traducteur littéraire installé au Québec.

Voici les textes et poèmes, présentés par ordre alphabétique des auteurs.

Nora Atalla

Les franges du jour

Fuir la folie la vie voleuse

partir au loin si loin

de Kharkiv Berdiansk

suivre les oiseaux

les yeux tournés vers la mer

Kiev Odessa Kherson

de grenat éclaboussées

atteindre les étoiles

violences immédiates

si loin des tendresses

le salut ensablé

s’abandonner aux mains tendues

les franges du jour frétillent

sur les joues d’une promesse

l’espoir forge le firmament

désir battant dans les veines

la haine même fortifiée

jamais ne tuera l’amour

Світанок

Життя – крадій, далеко збігти

від безуму його, далеко

від Харкова Бердянська

за птахами вслід

очима звертаючись до моря

Одеси Києва Херсону

мов збризканих гранатом

дістатися зірок

насилля спалахнуло раптом

а ніжність так далеко

і вкрите попелом спасіння

довіритись простягнутим рукам

світанок на щоках

лишає обіцянок мерехтіння

цей небосхил підтримує надія

бажання, що венами тече

ненависть, навіть дуже сильна,

любов ніколи не уб’є.

Traduit par Anna Zalevska

*

Germaine Beaulieu

Au peuple ukrainien

Une charge de haine larguée

L’horizon empreint de feu

En chute libre la démocratie

Familles en fuite

L’ennemi vise partout où le cœur bat

D’affolement vos visages crispés

Le sang éclabousse les villes

Un dictateur se vautre dans la barbarie

Hier la vie l’amour

Aujourd’hui lave incandescente

Course folle souffle en survie

Un rêve

L’Ukraine pays souverain

(Traduction à venir)

*

Lyna Belkhiter

Si du rien pouvait naître

Si à l’encre de mon sang

Une rose

Comme une étincelle au bout du noir

Si de mes soupirs pouvaient sourdre

Des vers et des feuilles d’automne

Mais du fond de ma gorge

Rien n’étincelle

Et du fond de ce gouffre étrange

Qu’un souvenir d’enfance

Pour déjouer l’éloquence du feu

De la guerre et de cet amour

Dépourvu d’écho

Si l’espoir au bout des doigts

Pouvait…

Rendre le monde plus beau

Je voudrais simplement que du mal

De la peur et du vide

Jaillisse une fleur jaune

Comme des mots jaillit parfois

Un jet bleu

(Traduction à venir)

*

Michèle Bernard

De Michèle Bernard, qui cite Paul Journet, journaliste à La Presse, et dont elle partage le point de vue et le questionnement.

Extrait de l’article : « Qu’est-ce que l’écrivaine [et prix Nobel] Svetlana Alexievitch pourrait leur faire dire? » C’est la question que je me suis posée en voyant les reportages sur des soldats russes déserteurs ou prisonniers qui se désoleraient — selon des sources ukrainiennes — d’avoir été envoyés avec peu de moyens dans ce théâtre aussi violent qu’absurde. Est-ce vrai? Que croyaient-ils vraiment faire là-bas ? Et que pensent leurs familles?

La femme qui entend les voix | La Presse

Уривок зі статті Мішель Бернар, в якій вона цитує журналіста La Presse Поля Журне, розподіляючи його точку зору та поставлені запитання.

Мішель Бернар

Уривок зі статті : « Що б вони розповіли письменниці [лауретці Нобелівської премії] Світлані Алексієвич? Я поставила собі це запитання, дивлячись репортажі про російських солдатів — дезертирів та полонених, яких, за даними українських джерел, відправили у цей жорстокий і не менш абсурдний театр бойових дій з мінімумом засобів. Чи це правда? Що насправді вони планували там робити? А що думають їхні родини? » Жінка, що чує голоси | La Presse

Traduit par Anna Zalevska

*

France Boucher

VINGT-QUATRE-FÉVRIER-DEUX-MILLE-VINGT-DEUX

est revenue

la guerre

dans nos fenêtres ouvertes sur le monde

saut dans le temps

déplorable recul pour la paix

femmes, hommes, enfants ukrainiens

vous n’êtes pas seuls

dans votre résistance à la folie, 

au délire, à l’obsession de l’envahisseur                                  

impuissants, remués

on entend votre effroi, vos gestes de survie

pour mieux vivre en liberté

sommes solidaires

de l’ondulation des blés sous un ciel azur

Франс Буше

ДВАДЦЯТЬ-ЧЕТВЕРТЕ-ЛЮТОГО-ДВІ-ТИСЯЧІ-ДВАДЦЯТЬ-ДРУГОГО

і повернулася

вона війна

за вікнами у нас у світ нарозтіж

стрибок у час

жахне відкочування геть од миру

жінки, чоловіки і діти українські

ви не самі

у відбиванні від нестями

від шалу, божевільної навали

уражені ми, безпорадні

ми чуємо ваш жах, ваш порух вижити

щоб жити краще вже на волі

суголосні ми

із хвилями пшениці під лазуром неба

Traduit par Dmytro Tchystiak

Переклад українською Дмитра Чистяка

*

Mireille Cliche

Vous chantez

Parce que vous chantez si fort

Nous vous entendons

Sous le tonnerre dans les gravats

Des matamores secouent du vent

Des bravaches mangent dans les auges

Mais en bottes ou pieds nus

Vous marchez pour les vôtres

Il n’y a que le chemin

Ses bombes et ses mines

Et en vous ce bagage

D’espérance et d’amour

Ailleurs des enfants dorment

Dorment et attendent

Votre retour

(Traduction à venir)

*

Hugues Corriveau

Toute vie

Que le cœur batte incessamment

le ralliement du courage

quand, au réveil, l’horizon reprend

du bleu, retarde la nuit,

pour que vive,

contre les assauts,

le temps de refaire

les mots, dans le sens de la vie.

Que les veines écrivent

encore les lignes du corps vif !

Que la marche du temps

donne à penser de nouveau

le bonheur d’être

debout!

Юґ Корріво

Життя усіх

Хай серце б’ється безперестань

гуртується відвага

коли за прокидання обрій повертає

знов синь і віддаляє ніч,

щоб жити,

супроти нападів,

тоді відновиш

слова, у сенс життя.

Нехай виводять жили

рядки живого тіла!

І поступ часу

дарує знову думку –

підвестися в житті

утішнім!

Traduit par Dmytro Tchystiak

Переклад українською Дмитра Чистяка

*

Louise Cotnoir

Contre les agressions

Offrir la complicité persévérante

Et des mots d’espoir

Où enfouir les larmes

Avec l’épuisement des corps.

Par la fenêtre, les yeux voyagent

Sur l’enlacement inquiet du brouillard

Et la fragilité des arbres nus.

En viatique, ils convoquent

L’outrenoir de Soulage

D’où jaillira la paix

Toute en lumière.

Проти агресій

Надавати наполегливу співучасть

Та слова надії

Де сховати сльози

Разом з втомленними тілами.

Між вікном, очі подорожують

Над запуском тривожного туману

Та слабкості голих дерев

  З жагою вони скликають

  Лутрнеуар від Сулажа

  Звідки вибиватиметься мир

  Весь у сяяві.

Луїз Котнуар

*

Bianca Côté

Au plus près du vent

Où surgir pour que bleu et jaune

Ne se maculent qu’en turquoise?

Où loin du sang?

Des bulles de joie crépitent

Leur présence ne s’efface qu’à demi

L’envol n’arrête pas l’espoir

Où surgir que cette joie leste

Jaillisse du sous-sol le plus vétuste

D’un lit de fortune

D’une passerelle impromptue?

Où surgir pour que des bras

Les nôtres sûrement les leurs

Portent secours à un grand-père

Peut-être le vôtre

Lors de la traversée?

Où surgir que le chant d’une enfant

Nous donne ce courage

De bottes de sept lieues?

Où surgir à demeure

Partir ne pas disparaître

Au plus près du doux

 Як найближче до вітру

Де з’явитися аби синій та жовтий

Не забруднювався лише в березовий?

Де далеко від крові?

Де бульбашки радості тріскочуть

Їхня участь стиратимитеся лиш до половини

Політ не зупинятиме надію

Де зʼявитися  аби ця радість була легкістю

Що виникає з найбільш напівзруйнованого підвалу.

З ліжка багатства

Можливо з не готового місточка?

Де зʼявитися аби плечі

Наші і більш впевнено їхні

Надають допомогу дідусю

Можливо ваш

Можливо під час перетину?

Де зʼявитися аби спів дитини

Нам дав цю сміливість

Чоботи скороходи?

Де зʼявитися на місці

Піти та не пропасти

Як найближче до ніжного

Біанка Коти

*

Louise Dupré

Marioupol

Je suis sans mots

quand on lâche

des bombes

sur les enfants

étendus dans un lit

d’hôpital

sans mots

quand on extermine

comme des rats

les familles

qui fuient la ville

en flammes

sans mots

devant l’enfer

qui détruit

nos yeux

et j’ai honte

j’ai honte

de me dire

humaine

Луїз Дюпре

Маріуполь

Немає слів,

коли скидають

бомби

на дітей

у лікарняних

ліжках

немає слів,

коли немов щурів

нищать сім’ї,

які втікають з міста,

що горить

немає слів

коли пекельний вир

випалює

зіниці

і соромно мені

соромно мені

казати про себе

людина

*

Dominique Gaucher

J’étais à Kyiv en novembre 2005, un an après la Révolution orange (Помаранчева революція). J’y faisais des entrevues pour Immigration Québec, dans un petit local de l’Organisation internationale des migrations, près de la place Maïdan où je me promenais fièrement avec mon foulard orange. J’ai adoré cette ville que j’ai arpentée, grimpant ses côtes, appréciant ses parcs disposés entre les beaux édifices. Par temps de brouillard, Kyiv est magique. J’ai aimé les Ukrainiens rencontrés, discrets et intelligents. Je suis dévastée que l’on détruise votre pays, que l’on attaque votre population, et je suis de tout cœur avec vous dans leur défense.

Домінік Ґоше

Я відвідала Київ у листопаді 2005-го, через рік після Помаранчевої революції. Робила інтерв’ю для «Еміграції-Квебек» у невеличкому офісі Міжнародної організації міграції поблизу Майдану Незалежності, де гордо носила помаранчевого шалика. Закохалася в місто, стільки там гуляла, видиралася на схили, милувалася мальовничими парками поміж гарними будівлями. Коли туман, Київ просто чарівний. Вподобала й делікатних та освічених українців, із якими запізналася. Просто шокована, як можна нищити вашу країну, нападати на ваш народ, і всім серцем із вами в час боротьби.

Traduit par Dmytro Tchystiak

Переклад українською Дмитра Чистяка

*

Benjamin Goron

Dans un ciel d’au-delà

un rayon jaune traverse

les ailes vitrifiées

d’un papillon cendré.

Poussière du soir

qui pleut comme sable

sur les paupières sourdes

des enfants cernés de silence.

Au terme de cette longue nuit

les papillons de Maïdan

perceront les cendres du ciel

pour rallumer le rayon bleu

de la liberté.

Вище неба

жовтий промінь перетина

скляні крила

попилового метелика

Вечірній пил

дощить мов піском

на глухі повіки

дітей оточених тишею

Під час  цієї довгої ночі

метелики Майдану

пробуються крізь попіл неба

аби заново засвітити синій колір

свободи

*

Jean-Louis Grosmaire

Québec, le 5 mars 2022

Bonjour,

Je tiens à témoigner mon soutien au fier peuple ukrainien.

Que la paix revienne vite en ce pays, que cesse cette guerre.

Je pense aux morts, blessés, orphelins, aux familles séparées, aux malades, aux personnes âgées, aux animaux, à la flore.Que s’ouvrent rapidement les chemins de la paix.

Nous avons tous une âme et elle souffre.  Donnons à l’humain la chance de s’épanouir, à l’enfance, la joie de vivre et de découvrir, à la maturité, le bonheur de créer, à la vieillesse, le droit à la tranquillité, redonnons de la tendresse à la vie, du sourire aux jours.

Que cette guerre cesse tout de suite, que dans la paix, la noble et belle Ukraine ait le droit de décider elle-même de son destin.

Solidarité et courage.

Жан-Луї Ґромер

Квебек, 5 березня 2022 р.

Добридень!

Хочу засвідчити свою підтримку гордому українському народові.

Нехай щонайшвидше повернеться мир, а ця війна мине.

Думаю про мертвих, поранених, розлучені родини, немічних, літніх, тварин, рослини. Нехай якнайшвидше відновляться шляхи до миру. У кожного є душа й вона страждає. Нехай людяне розкривається в нас, в дитинстві, в радощах життя й відкриттях, у зрілості, у втіхах творення, у старості, коли право на спокій, повернімо ніжність життю, усмішки – дням нашим.

Хай би миттю спинилася ця війна, нехай у мирі прекрасна й шляхетна Україна здобуде право сама обирати свою долю.

Тримайтеся! З вами –

*

André Jacob

Espoir

Dans l’effroi et le doute

Nous ne sommes pas seuls

Avec nos sœurs et nos frères

D’Ukraine et de Russie

Au-delà des frontières

Aux éclats d’obus

Répondons en écho

La paix a un nom

Espoir

Андре Жакоб

Сподівання

У страху й ваганні

Ми не самотні

З братами нашими й сестрами

Україна й Росія

Понад кордонами

Вибухами

Відлунимо

В миру імення одне

Сподівання

Traduit par Dmytro Tchystiak

Переклад українською Дмитра Чистяка

*

Kateri Lemmens

sous les cartes des puissants

aux jours de terreur

d’autres rivières

nous les écrivons chaque fois

dans les manières

de refuser d’être

ceux qui éteignent ou cassent

leur désespoir dans l’œil de l’autre

chaque fois

dans les manières

de tendre ou de tenir la main

j’ai vu

dans les yeux des hommes

qui m’ont accueillie

à l’Église ukrainienne de Montréal

l’invisible entre nous

comme un secret

vieux de toujours

les tournesols naissent pour la lumière

ils naissent pour renaître

portés par les oiseaux

à tous vents

et inonder de soleil

les cicatrices de la terre

(Traduction à venir)

*

Hélène Lépine

brefs instants d’une éternité

orangé les bonnets, azur les petits manteaux

des oiseaux tropicaux sous un ciel opaque

forcés de migrer avant la saison

peluche au bras, une main dans celle de leur mère

à l’arrêt, elle polira l’or terni des souvenirs

la tendresse, fruit donné par les femmes

au père, au frère appelés au combat

pour l’amant, le blé mûr de leur amour

eux glissent ces pare-balles sous l’anorak

bouclier de plumes, marine ou noir

une guerre démente coule son rouge sang

que bravent le jaune, le turquoise

voiles gonflées de courage et d’espoir

hissées en chantant les mots des aïeux

Елен Лепін

Швидкі миттєвості вічності

у вітра за пазухою

куди залітає листя та пил

часом ягідки наздогін

загублюються пісні

розум трощиться у вогні

не скресає будинок з руїн

ані сміх дітлахів

ані співи птахів

руйнування – це мить

так смерті й скажіть

нам би трохи від неї перепочить

Traduit par Anna Zalevska

*

Nadine Ltaif

Sinaï

Quand je pourrai écrire un chant

une voix seule

telle l’unique

l’éternelle voix d’alto

dans la Passion selon saint Matthieu

s’élèvera

s’ouvrira un passage

dans la souffrance

De la prison de la souffrance

elle sortira

et réussira

par son exercice

à trouver le timbre de la liberté

(Extrait du Livre des dunes, Le Noroît, 1999, p. 73)

Надін Лтаїф

Сінай

Коли я зможу написати спів

то лише голос

одинесенький

одвічний альт

у Страсті за святим Матвеєм

там пролунає

відкриється прохід

в стражданні

З тюрми страждання

він вийде

та зуміє

існуванням

своїм здобути волю

Уривок з Книги дюн (1999) 

Traduit par Anna Zalevska

*

Pauline Michel

Poème pour la Paix

Plaie vivante

inguérissable

au cœur du monde

la haine s’écoule

dans le sang de l’Humanité

Les larmes du peuple

s’engluent dans le crachat des puissants

Les veines ne cessent d’éclater

Planète rouge de colères ambitieuses

La paix hurle

puis se plaint avant de se taire à jamais

dans les appels vains des victimes

à l’âme déracinée comme l’espoir

Par les guerres

la terre est un grand œil

fermé à la lumière

Par la guerre

la terre est un grand deuil

pour ceux qui devraient être frères

Resquiescamus in pace

Reposons-nous dans la paix

et non dans la mort

(Traduction à venir)

*

Annie Molin Vasseur

Temps de folie meurtrière.

Vous

de ce pays d’Ukraine

n’avez  jamais abandonné l’espoir

de  défendre vos enfants et vos foyers.

Nous

dans un petit coin de notre planète

espérons votre liberté.

Merci de nous montrer le chemin de soi

vous redorez nos blasons de vivants

car votre ligne de vie est l’horizon.

L’indépendance de votre pays

est inscrite dans le creux de votre paume.

Besoin pour nous tous pour vivre

d’une gagne d’un pays d’une famille

nous sommes de votre famille

notre amitié fraternelle est une pensée d’amour

qui chemine avec vous vers un meilleur avenir.

Час смертельного божевілля.

Ви

З цієї країни України

ні разу не покинули надію

захищати ваших дітей та ваші домівки.

Ми

у  маленькому куточку нашої планети

надіємось на вашу свободу.

Дякуємо вам за те, що показали нам шлях від себе

ви озолочуєте наші герби життя

бо ваша лінія життя це горизонт.

Незалежність вашої країни

є закарбованою в глибині вашої долоні.

Потреби для кожного з нас для життя

однієї перемоги, однієї країни, однієї сімʼї

ми з вашої родини

наша братерська дружба є думкою любові

яка направляється з вами у краще майбутнє.

Анні  Молєн Васор 

*

Sylvie Poisson

Avec toi, Ukraine

des lumières filent dans ton regard

tes ailes s’ouvrent

comme ton courage

mon cœur bat avec le tien

en ces heures sombres

mes mots solidaires te rejoignent

forte et belle Ukraine

tu te relèveras

puisqu’il te reste l’amour

ose imaginer ce que te semble perdu

dans la fissure des combats

invente des élans inédits

tu sauras recoudre les abîmes déchirés

tu sauras rendre à nouveau

les jours habitables

З тобою, Україно

У погляді твоєму відблиск вогнів

крила розправляєш

як власну відвагу

серце моє б’ється поруч з твоїм

у цей грізний час

для тебе мій голос лунає

Україно, гарна і сильна

знаю, ти встанеш

бо ти є любов

уяви лишень те, що вважаєш загубленим

у ранах своєї борні

і винайди нове натхнення

ти зшиєш докупи розриви свої

загоїш і знову

повернешся до життя

*

Joël Pourbaix

Au milieu de la terrible nuit

L’amitié des lieux et des peuples

bafouée trahie dépecée

une douleur intraduisible

sous les maisons écrasées

les profondes racines du cœur

murmurent la sainte colère

quelqu’un veille et chante

au milieu de la terrible nuit

les battements de la vie

partagent le mystère intime

vivre librement contre la mort  

le courage de résister

raconte le courage d’aimer

Жоель Пурбе

Посеред ночі жахливої

Приязнь місцин і народів

зраджена знівечена подерта

біль невимовний

отам де завали будинків

серця глибоке коріння

шепоче праведна лють

хтось досі чуває співає

посеред ночі жахливої

б’ється життя

діляться найпотаємнішим

вільним життям проти смерті

доблестю спротиву

доблестю мовиш любові

Traduit par Dmytro Tchystiak

Переклад українською Дмитра Чистяка

*

Monique Proulx

UKRAINE LIBRE

La nuit va finir. La nuit, aussi longue et violente qu’elle soit, va finir par finir. Nous gardons tous le cœur tendu vers le soleil de l’aube, nous l’espérons de toutes nos fibres fraternelles, nous tissons de nos millions de bras virtuels un radeau pour vous soutenir et vous garder la tête hors de l’eau. Entretemps, fouettez votre force, gardez confiance, ne laissez ni la nuit ni l’envahisseur atteindre votre château fort intérieur, là où se terrent invincibles votre paix, votre liberté infinie.

Монік Пру

Вільна Україна

Ніч закінчиться. Ніч, якою б довгою та бурхливою вона не була, зрештою закінчиться. Ми всі тримаємо наші серця відкритими до сонячного світанку, ми сподіваємося всіма нашими братськими душами, ми сплітаємо мільйонами своїх віртуальних рук пліт, щоб підтримувати вас і тримати вашу голову над водою. А поки наберіться сил, збережіть впевненість, не дозволяйте ні ночі, ні загарбнику дотягтися до вашої внутрішньої твердині, туди, де живе непереможний ваш спокій, ваша безмежна свобода.

Traduit par Rostyslav Nyemtsev

*

Diane Régimbald

Poème pour la fière Ukraine

Mon petit cœur ouvert à toi

peuple ukrainien

à tes douleurs à tes larmes

à ta dévastation

Où trouver la paix

lorsque le pouvoir de l’autre

s’aliène à lui-même

et te fait mal

jusqu’à vouloir ta disparition

Je sais la force vive d’exister

plus puissante que la mort

Tenir debout en terre grondée

fracassée

et rêver de liberté

La lumière traverse l’effroi

elle t’atteint comme la beauté

de l’amour lié à tes terres

emblématiques bleu et jaune

ciel et terre

Діан Режімбальд

Вірш для гордої України

Серце моє хай мале відкрите

народові України

болям твоїм сльозам твоїм

твоєму спустошенню

Де віднайти тепер мир

коли влада чужого

лютує собою сама

і вражає

тяжко до знищення

Знаю я силу живу існування

знаю сильніша за смерть

Втриматись хоч і двигтять

землі у ґвалті

вимріяти свободу

Світло протяло страхи

пройняло мов краса

у любові до краю свого

там емблемами жовте і синь

небеса і земля

Traduit par Dmytro Tchystiak

Переклад українською Дмитра Чистяка

*

Esther Rochon

Je suis allée en Ukraine en 2010.

Les parents de mon voisin venaient de Monastyrysche et je lui ai rapporté de la terre de son pays.

Mais les amis rencontrés à Kiev pourraient demain disparaître sous les bombes.

Je pense à vous tous chaque jour.

La route est longue mais la bonté finira par triompher.

Vive la liberté!

Естер Рошон

Я відвідала Україну у 2010-му.

Родичі мого сусіда походять із Монастирища й привезла йому грудку рідної землі.

А тепер друзі, з якими запізналася в Києві, можуть загинути під бомбардуваннями.

Щодня згадую вас усіх.

Шлях довгий, але добро врешті переможе.

Хай живе свобода!

Traduit par Dmytro Tchystiak

Переклад українською Дмитра Чистяка

*

Sherry Simon

BABYN YAR

Le musée en construction qui devait redonner respect et dignité à Babyn Yar,

ce ravin aux abords de Kyiv  d’où sont venus en 1941  les cris de 34,000 Juifs fusillés

est détruit par des tirs russes

et le site  de nouveau souillé, profané;

C’est maintenant le pays entier qui hurle

Шеррі Сімон

Бабин Яр

Музей, який створювався, щоб повернути голос і гідність Бабиного Яру, цього яру на околиці Києва, з якого 1941 року долинали крики 34 000 розстріляних євреїв

зруйнований російськими ракетами

а місце знову осквернене, зганьблене

І вже кричить уся країна

Traduit par Rostyslav Nyemtsev

*

Julie Stanton

HUMAINS-INHUMAINS

Ils aiment la Mort, ces généraux tatoués d’aigles d’or sur la poitrine, ces guerriers aux sabres ciselés de sang, ces kamikazes aux poches pleines de bombes, ces conquérants du nucléaire avec du gaz sarin en guise d’éclaireur. Tellement voyous tellement n’importe où n’importe quand. C’en est éblouissant d’apocalypses. Aujourd’hui, c’est à votre tour d’être la cible. Homme, femmes et enfants de là-bas. Courageux peuple ukrainien, modèle de résistance. Demain, peut-être nous tandis qu’armés d’obscurité les guerriers descendent en flammes nos fragiles espérances de les voir mettre un genou dans la fange, le pitoyable et la désolation en demandant pardon pour l’incommensurable beauté assassinée. J’ai la honte des humains-inhumains…

Жюлі Стентон

Україні

Вони люблять смерть, усі ці генерали з татуюваннями золотих орлів на грудях, оці рубаки зі сточеними кровʼю шаблями, ці камікадзе з кишенями, повними бомб, ядерні завойовники з газом зоріном замість розвідки. Безмірно підступні, завжди і скрізь. З розсудком, засліпленим апокаліпсом. Сьогодні – ви стали ціллю. Чоловіки, жінки і діти з того краю. Сміливий український народ, приклад спротиву. А ми, можливо вже завтра, тоді як армії войовників темряви спускаються в огні, щоб змусити всіх стояти на колінах в багні, ми проситимемо вибачення за вбиту неосягнуту красу. Мені соромно за лудей-нелюдей…

Traduit par Rostyslav Nyemtsev

*

Rae Marie Taylor

Aghast, my heart torn

knowing the travesty of this war falling upon you

I carry thoughts of you in my days

grief at your apartments bombarded

the death in your streets no answers for the children

Seeing

your brave willingness to leave beyond borders

your brave willingness to stay within the borders

Poignant

your suitcases

the weight of the child in your arms

in the subways on the road

my heart wrenches anguish

and thoughts of you in my days

Absolute

the weight of your children’s loss

as you give them over

to their grandmothers

departing towards safety

Hope Poignant

Here are prayers for your survival

Gratitude for your resolve Heartening us

I weep with you

I stand with you

We hope for your song

(Traduction à venir)

*

France Théoret

Nous entendons : Aidez-nous

Eux et elles savent

Les tout-petits savent les enfants grandissent à vue d’œil

De partout voix hautes pour commenter

À voix basse pour écouter

Ceux et celles qui ont déjà quitté qui partent qui prennent la route

Celles et ceux qui sont restés qui n’ont plus d’eau d’électricité de fenêtres

« Le défaut des ruines est d’avoir des habitants » écrit le poète

Là-bas ils anticipent un prochain coup plus fort

Ici il n’est pas un jour sans un mot sur les armes nucléaires

Déplacements nouveaux nouvelles dévastations

Le peuple ukrainien réinvente le courage – résiste à l’envahisseur

« La grande main » Poutine qui s’est abattue a obscurci le ciel

La cruauté du haut des airs anéantit sur terre

Aidez-nous sécurisez le ciel crient-ils

Sur terre il y a les forces militaires et civiles

Autant de forces pour donner l’exemple.

(En italique, des extraits de poèmes de Roland Giguère)

Ми чекаємо: Допоможіть нам

Усі вони знають

Навіть наймолодші знають, що діти виростають і оком не помітиш

З повсюди високим голосом аби  коментувати

Маленьким голосом аби слухати

Ці і усі, що вже покинули, що покидають, що їдуть дорогою

Усі і ці, що залишилися, що не мають ні води ні електрики ні вікон
«Помилка руїн полягає в тому, що вони мають жителів» пише поет

Там вони передбачають наступний сильніший удар

Тут немає і дня без слів  про ядерну зброю

Нові рухи нові розрушення

Українська нація заново винаходить мужність- чинить опір загарбнику

«Велика рука» Путін який бився при затемненому небі

Жорстокість, що вище небес впала на землю

Допоможіть нам захисти наше небо кричали вони

На землі є воєнні сили та цивільні

Достатньо сил аби надати приклад.

Франс Теоре, автор сталінської трилогії

(Італікою, куплети вірша Роланда Жігера)

*

Larry Tremblay

Le goût du courage

Tu es né dans un sous-sol d’hôpital

Bombardé par des missiles

Tu es sorti du ventre de ta mère

Pour entrer dans celui de la guerre

Tu n’as pas de mots

Tu n’as pas d’armes

Tu n’as que tes pleurs

Tu n’as que ton sang

Il n’y a plus de lait

Dans les seins de ta mère

C’est son courage

Qui te nourrit

Son courage

Qui te protège

Il a le goût

Des longs ciels bleus

Et des éternels champs de lumière

Ларрі Трамбле

Смак звитяги

Ти народився в підвалі лікарні

Бомбардований ракетами

Ти вийшов з материнського лона

Щоб потрапити у лоно війни

Ти не маєш слів

Ти не маєш зброї

У тебе – тільки сльози

А ще – твоя кров

Вже нема молока

У маминих грудях

Та мужність її

Підтримує тебе

І захища

Він прагне

До безконечного синього неба

І світла вічних полів.

Traduit par Rostyslav Nyemtsev

*

Félix Villeneuve

Oracle

ils étaient violet les cieux de Lviv quand

la nuit gonflée de violons

offrait ses yeux à mes yeux

la lune, les flaques, l’automne

l’iris couleur lavande

voilà l’Ukraine qui dort dans mon âme

alors

qu’ils te renversent comme un globe

ces mains écaillées

vois-tu la Cathédrale St-Georges

oracle dans la nuit ?

qu’ils s’amènent

ces ventres rampants, ces gueules ensanglantées

toi, tu es la lance

dans le corps boursouflé

immense

de ce dragon du nord

Фелікс Вільнев

Пророк

фіалковими були ті небеса у Львові в пору

як скрипками напиналась ніч

зорові моєму дарувала зір свій

місяць, калабані, осінь

ірис барвами лаванди

ось такою Україна спочива в моїй душі

нині

наче кулю світову перевернула і тебе

ця луска ручищ

бачиш ти Собор Святого Юра

він пророком уночі?

хай і сунуть

і плазують черева скривавлені ці писки

ти ж, ти списом

у розпухлім величезнім

тілі

змія з півночі

Traduit par Dmytro Tchystiak

Переклад українською Дмитра Чистяка

*

Marc-André Villeneuve

dans la doublure du vent

où s’entassent feuilles et poussière

parfois de petits fruits

s’égarent les chansons

s’émiette la raison

des ruines ne ressuscitent

aucun rire d’enfants

aucun oiseau chanteur

il est si facile de détruire

dites-le à la mort

qu’elle nous accorde un peu de répit

Марк-Андре Вільньов

у вітра за пазухою

куди залітає листя та пил

часом ягідки наздогін

загублюються пісні

розум трощиться у вогні

не скресає будинок з руїн

ані сміх дітлахів

ані співи птахів

руйнування – це мить

так смерті й скажіть

нам би трохи від неї перепочить

Traduit par Anna Zalevska